22 березня, понеділок – Мт 20,1-16
40 мучч. замучених у Севастійськім озері
“Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник. Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник. А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку. Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам. І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само. Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте? Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник. Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших. Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію. Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію. А взявши, стали ремствувати на господаря, кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини. Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною? Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі. Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?! Так то останні будуть перші, а перші – останні!»
Притча про господаря, котрий, даючи кожному робітникові по динарію, однаково дбає про всіх: і тих, які майже нічого не зробили, і тих, які переносили труднощі роботи цілий день, нам здається несправедливою.
Але Бог не є довжником нікого. Він все нам дає з любові. Цього нас хоче навчити Ісус тою притчею. Всі люди покликані колись пережити в небі Божу доброту. Одні приймуть заклик в дуже молодому віці та проживуть своє життя під охоронними крилами Бога цілий час. Інших покличе аж тоді, коли пройдуть вже значну частину свого життя, та є і такі, які повірять аж наприкінці життя. «Динарій» - вічне життя, безконечна радість в небі з Богом, буде виплачений всім після смерті. Тому не думаймо про те, що є справедливим, а що ні, але дякуймо Богу, що ми можемо крокувати з Ним по дорозі життя.
Господи, дякую Тобі, що Ти мене покликав та мене любиш.
Немає коментарів:
Дописати коментар