11 березня, четвер – Мр 15,22-32
Св. Порфирія, єп. Газького
І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце, та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв. Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. Була ж: третя година, коли вони розіп'яли його. А був і напис, за що його засуджено, написаний: "Цар Юдейський." І розіп'яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього. Тоді збулось Писання, що каже: "І з беззаконними полічено його." І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: "Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш - спаси себе з хреста!" А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: "Інших спасав, а себе - не може спасти! Христос, цар Ізраїля - хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували." Та й ті, що були з ним розп'яті, зневажали його.
Якщо б у повсякденному житті поставили запитання тим людям, які розіп’яли Ісуса, чи вони добрі, то думаю, що більшість з них відповіли б, що так. Подібно і зараз більшість людей дали б ствердну відповідь. Але при цьому факт залишається фактом: Ісуса вбили ми, «добрі люди» Але чому так? А все тому, що людина розуміє добро по своєму. Вона чинить гріх заради «добра» для себе. Диявол, спокушаючи людину, постійно обманює її. Тому добрим насправді є тільки той, хто, подібно до Ісуса, кладе своє життя за Бога і людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар