21 березня, неділя (5-та Посту) – Лк 7,36-50
Преп. ісп. Теофілакта
Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця! Тоді Ісус заговорив до нього: “Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: “Кажи, Учителю”. “Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?” Озвався Симон і каже: “Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: “Ти судив добре.” І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: “Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.” Потім сказав до жінки: “Прощаються тобі гріхи.” І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: “Хто це такий, що й гріхи відпускає? До жінки ж він промовив: “Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”
Можливо і ви вже пережили в житті подібну ситуацію, як та жінка з Євангеліє. Деякий гріх або вина нас зв’язували довший час, але в певній хвилині, можливо після щирого жалю та доброї сповіді, ми клякали біля Ісуса з сльозами жалю і просили Його про прощення. Він нам показав свою близькість, звільнення від гріха чи вини, які нас зв’язували. Тоді ми були ніби найщасливіші люди на землі.
Ісус нам постійно пропонує своє прощення та своє милосердя. Він не хоче, щоб над нами тяжіли наші гріхи, щоб нас переслідували наші провини. Він бажає, щоб ми процвітали радістю. Скажімо Йому щиро про те, що переживаємо. А ще ми маємо очищатися від своїх гріхів, а не «чистити» душі наших ближніх.
Господи, будь милосердний мені, грішному.
Немає коментарів:
Дописати коментар