23.01.2009

23.01.2009 Пратулинських мчч. Гоигорія єп. Ниського, Маркіяна прп.
Мр. 10,23-32
Сказав Господь: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже! Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них, кажучи: Діти, як тяжко тим, що покладаються на багатства, увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Дивувалися вони ще більше і один до одного казали: Хто ж тоді може спастися? Ісус, глянувши на них, мовив: У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога все можливо. І заговорив до Нього Петро: Ось ми покинули все і пішли слідом за Тобою. Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто, кинувши свій дім, або братів, сестер, або батька чи матір, або дітей, або поля, ради Мене та ради Євангелія, не дістав би сторицею домів, братів, сестер, матерів, дітей і полів, тепер, у цьому часі, серед переслідувань, і в майбутньому віці життя вічне. І багато з перших стануть останніми, а останні — першими. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними, і вони дивувались, ідучи за Ним, і боялися.

Ось ми покинули все. На жаль, повторити це речення з Петром ми не можемо. Могли б тоді, коли б вміли зректися усього, що перешкоджає нам іти нашою дорогою за Ісусом! Мусимо всі «плекати» в собі чесноту бідності. А це означає, що не будемо без причини витрачати гроші на речі, яких не потребуємо, будемо щедрими та великодушними до тих, які потребують нашої помочі … Серце християнина, котрий позбавляється непотрібних речей, відносин та осіб, зможе легше наповнюватися любов’ю до Бога…
… і пішли слідом за Тобою… Петро та інші апостоли, котрі наслідували Ісуса, добровільно залишили свої персональні уявлення про життя. Їх життя наповнювало лише проголошення віри в Ісуса Христа. Якщо б Ісус вимагав чогось подібного від нас, як би ми зреагували? Деколи від нас вимагається лише маленьке зречення, але ми вже протестуємо…
Нема такого, хто, кинувши свій дім, або братів, сестер, або батька чи матір, або дітей, або поля, ради Мене та ради Євангелія, не дістав би сторицею домів, братів, сестер, матерів, дітей і полів, тепер, у цьому часі, серед переслідувань, і в майбутньому віці життя вічне; … Від кожного з нас Ісус вимагає чогось іншого… Можливо читання Божого слова, більше молитви, можливо залишити погану спільноту, терпеливості у навчанні, опікування дітьми, сім’єю… Найважливіше є усвідомити, що це все робимо для Христа.

Усвідомлюю, що зречення себе є доброю допомогою на дорозі віри?

Господи, даруй мені мудрість, щоб я пізнав, що потрібно знищувати у моєму житті, щоб я повністю належав Тобі.