04.07.2009

04 липня, субота – Мт 8,14-23
Мч. Юліяна Тарсійського

14. А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. 15. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. 16. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17. щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби».
18. Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. 19. І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою». 20. А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити». 21. Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого». 22. Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих».
23. Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.

…«Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити
»
Через скількох людей, яких сьогодні зустрічаємо, говорить до нас Ісус ці самі, або подібні слова? Бездомних, бідних, сиріт, самотніх… є між нами достатньо!
Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого»…Зрозуміле Ісусове ставлення! Хто хоче Його наслідувати, мусить залишити свої уявлення та плани «за спиною»! Хто нерішучий та дивиться назад, хто відкладає своє рішення йти за Ісусом, може легко збитися з правильної дороги…
Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих» Ісус не хоче перервати всі відносини з родичами… Хоче нашої рішучості! Дорога за ним не є легкою, не є «прогулянкою» садом. Вона вимагає багато сил, зречення, але є на ній багато радості, миру, любові. Що відповімо Ісусові на Його заклик сьогодні? Підемо охоче за ним, або будемо виправдовуватися, як один з учнів? Подумаймо… Рішення є тільки в наших руках…

Немає коментарів: