20 липня, понеділок – Мт 13,54-58
Препп. Томи й Акакія
54. Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: «Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? 55. Хіба він не син теслі?Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?56. І його сестри хіба не всі між нами?Звідки ж воно йому це все?» 57. І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: «Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома». 58. І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.
Уявімо собі Ісуса, який сидить в синагозі та навчає людей. Ті на Нього дивляться, і в головах мають різні думки. Деякі скажуть їх вголос: «Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?»
Тому що Ісусові сучасники «не йшли у глибину» та не хотіли визнати, що Ісус є Богом посланий Месія, почали думати чисто по-людськи: «Хіба він не син теслі?»
Якщо не хочемо належати до тих, котрі не люблять думати над Божим Словом, Божими звертаннями до нас через священика, добру книгу, тих, які мало звертають уваги на те, що діється в їхній душі і навколо них, тоді приймімо Ісуса як Того, Хто прийшов показати нам правду про Небесного Батька. Своїм словом і життям Він нам показує, як маємо жити, щоб дійти до неба!
Такий спосіб життя часто робить нас чужинцями і між найближчими в родині, в школі, в місті, але є єдиним, котрий нас приведе до вічного життя в небі. Не біймося бути віруючими! Навпаки, вчімося дрібними вчинками радіти зі своєї віри, з приятельства з Ісусом, з присутності на Службі Божій, з Євхаристії…
Господи, бажаю зустрітися з Тобою в Євхаристії.
Немає коментарів:
Дописати коментар