31 липня, п’ятниця – Мт 17, 10-18
Мучч. Якинта й Еміліяна
10. Учні його тоді спитали його: «Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?» 11. Він відповів їм: «Ілля прийде й усе приведе доладу. 12. Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати». 13. І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Христителя.
14. Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг, 15. каже: «Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. 16. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити». 17. «Роде невірний та розбещений», – відповів Ісус, – «доки мені з вами бути?Доки я вас терпітиму?Приведіть мені його сюди!» 18.Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.
Світ і в наш час є дослівно «занурений» в неспокій, розділений на різні табори: за Христа і проти Нього. Ілля прийшов і приходить кожного дня і ми з ним робимо, що хочемо. Але не засмучуймося, вже усвідомлення цього факту нас посуває вперед до пізнання, що Ісус потребує саме світла нашої віри, щоб зміг світити через нас всім людям.
Господи Ісусе, дай, щоб через мої вчинки Твоя любов випромінювала на всіх, кого сьогодні зустріну
Немає коментарів:
Дописати коментар