01 липня, середа – Мт 11,20-26
Мч. Леонтія
20. Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися. 21. Горе тобі, Хоразиме!Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. 22. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. 23. Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? –Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. 24. Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі».
25. Тоді ж Ісус заговорив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. 26. Так, Отче: бо так тобі було до вподоби.
Спробуймо подумати сьогодні над тим, що би Ісус у цій хвилині сказав саме нам. Чи не прозвучало б і над нами Ісусове: Горе тобі…?! Як щодо нас? Що роблю з гріхом і злом у моєму житті? Як реагуємо на зауваження священників, батьків, друзів…? Маємо на них імунітет? Чи не виправдовую кожен гріх, прив’язаність до зла, чи не маю хибних цінностей? Кожен з нас хай подумає над тим, що з цього стосується саме його.
Можливо, думаємо, що нам тепер треба бути сумними: наші слабкості, стан нашої душі, щоденні падіння… Навпаки, треба нам тішитись, що Ісусові слова прозвучали саме сьогодні і ми маємо можливість змінити наше життя з допомогою нашого Бога!
Хай нас підбадьорюють в нашому зусиллі ті ситуації, коли ми вигравали над злом та сміливо в своєму житті віддавалися Ісусові.
Господи Ісусе, дай мені правдиве покаяння і свою благодать!
Немає коментарів:
Дописати коментар