12 липня, неділя – Мт 16,13-19 (нд.5; гл.4)
ВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА.
13. Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» 14. Ті відповіли: «Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків». 15. «На вашу ж думку», – до них каже, – «хто я?» 16. Озвався Симон Петро і заявляє: «Ти –Христос, Бога живого Син». 17. У відповідь Ісус сказав до нього: «Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. 18. Тож і я тобі заявляю, що ти –Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. 19. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі».
…Прийшовши в околиці Филипової Кесарії…У цій хвилині через Євангеліє Ісус приходить до нас, до тебе, — до кожного, хто з цікавістю відкриє сторінки Божого слова… Уявімо цю хвилину зустрічі з живим Ісусом… Він хоче жити з нами в родині, в гуртожитку, йти з нами на роботу, на навчання… Всюди, де Йому дамо трошки вільного часу, там Він буде біля нас.
…Ісус спитав своїх учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?»…Ісус в цій хвилині звертається до кожного з нас і ставить те саме питання, що й своїм учням: за кого мене маєш? За кого мають мене Твої друзі? Твої діти? Твій чоловік? Твоя дружина? Чи справді цікавлюся вірою тих, які є навколо мене? Або думаю, що це є зовсім не важливе? Чи нам все одно, як живеться в нашому середовищі? Важливим є те, яку відповідь даю.
Немає коментарів:
Дописати коментар