19 грудня, п’ятниця – Лк 6,17-22
Св. Миколая Чудотворця
В той час став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. Вони прийшли слухати його і оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
Тоді він, звівши на своїх учнів очі, мовив: Блаженні вбогі, бо ваше Царство Боже. Блаженні голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім’я Сина Чоловічого ради. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.
…Став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато… Уявімо собі, що між тою юрбою є також і ми. Які почуття в нас в тій хвилині викликає зустріч з Ісусом? Вмію в Його погляді побачити, що Він хоче мені допомогти? І що хоче Він тепер від мене?
…Вони прийшли слухати його і оздоровитись від своїх недуг… З чим найчастіше приходжу я до Ісуса? Він очікує мене, щоб зі мною міг зустрітися та дав відчути свою оздоровлюючу міць! Про що хочу тепер попросити Ісуса? Що потребую у своєму житті «відремонтувати», оздоровити або змінити? Щиро Йому про це розкажу!
Немає коментарів:
Дописати коментар