09 грудня, вівторок – Лк 14,25-35
Прп. Аліпія, стовпника
В той час, коли йшла з Ісусом велика сила народу, він обернувсь і до них мовив: Коли хто приходить до мене і не зненавидить свого батька і матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще і своє життя, не може бути моїм учнем. Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною, не може бути моїм учнем. Хто бо з вас, коли захоче будувати башту, не сяде перше і не обдумає видатків, чи має чим кінчити, щоб часом, як поставить підвалину, та не зможе скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього, кажучи: Цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити. Або який цар, ідучи війною на іншого царя, не сяде перш та не обміркує, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього? Коли ж не може, як той ще далеко, шле посольство і просить миру. Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем. Сіль – річ добра, але коли сіль звітріє, чим її приправити? Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна: її геть викидають. Хто має вуха слухати, хай слухає.
Це важливе Ісусове скерування нам вже важко слухати, не те що здійснювати. Хресту, навіть тому найлегшому, часто противимось, хоч плечі маємо досить широкі!
Хто не прийме хрест, труднощі, терпіння, які приносить кожен день, вибирає легшу дорогу. Нею крокує стільки людей навколо нас. Здаються нам наші проблеми та труднощі дуже великими, деколи аж незносимими. Але стараймося завжди собі усвідомлювати, що Бог Отець нас безмежно любить та нікому не дає більше за його сили. Господь кожному дає хрест по його мірі. Чим охочіше його приймемо, тим легше нам буде його нести!
• Яке є моє ставлення до проблем, страждань, труднощів? Противлюся вже при найменших труднощах? Вчусь щоденно брати свій хрест на плечі та нести його охоче?
Господи, Ти мене знаєш. Знаєш, яким я є слабким та невпевненим. Дай мені відвагу та витривалість нести мої хрести охоче та з радістю.
Немає коментарів:
Дописати коментар