21 грудня, неділя – Лк 13,10-17 (27 нд, гл.2)
Прп. Патапія
Того часу Ісус навчав в одній з синагог у суботу. Була ж там одна жінка, яку тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена і не могла ніяк випростатись. Побачивши її, Ісус покликав її і промовив до неї: Жінко, ти звільнена від недуги твоєї. І поклав на неї руки, і вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога. Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: Шість день є, коли маєте працювати; тоді приходьте оздоровлятись, а не в день суботній. Господь у відповідь сказав до нього: Лицеміри! Хіба кожний з вас не відв’язує в суботу свого вола чи осла від ясел і не веде поїти? Цю ж жінку, дочку Авраама, яку сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цього вузла звільнити в день суботній? І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним учинкам, які він робив.
Яка радість, напевно, наповняла цю жінку, коли після багатьох років неприємної хвороби Ісус її оздоровив. Можливо, вже не мала надію, що буде повноцінно жити. Тепер могла стояти рівно та підняти свій зір до очей Ісусових та до висот небесних.
Багато з нас «завалені» турботами, проблемами, маємо багато хвороб, гріхів і провин перед Богом. Наш зір є здебільшого направлений до матеріального, до земних речей. І це настільки, що забуваємо випростатись і подивитися до висот, на Бога. Прийдімо сміливо до Ісуса зі всім, що нас пригнічує до землі! Він до нас доторкнеться своєю оздоровлюючою рукою. Про це не сумніваймося ні на хвилину!
• Щиро відкрию Ісусові мою найбільшу проблему.
Небесний Отче, віримо, що Ти нас можеш уздоровити, щоб ми могли жити як Твої діти.
Немає коментарів:
Дописати коментар