3.12. Григорія Декаполіта, (передпр. Введення)
Лк 13, 1- 9
Того часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами. Озвавшись, він сказав їм: «Гадаєте, що ті галілеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї? Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.
Покаяння кожен з нас розуміє по-своєму. Для декого це є «сповідь» один раз в рік, дехто більше разів потребує очиститися від гріхів, можливо щомісяця….
Наші сповіді не мають великого значення, якщо після них не настає зміна попереднього способу життя, зміна думок, вчинків, не настає щире уподібнення до життя Ісуса Христа.
Це важко? Неможливо? Але з поміччю Бога нема нічого нездійсненного. Бог нам пропонує свою руку та свою благодать.
Можемо починати з малих вчинків: якщо я гордий своїми знаннями, почну за них дякувати Богу; якщо я не згідний зі своїми батьками, хоч раз на день прийму їх рішення; якщо вивищую себе перед братом, приготую йому сніданок….. Просто почну з виправлення того, що мене найбільше непокоїть. Це буде правдивим покаянням, яке подобається Господу.
Маленькою зміною скажу Богу «так».
Господи, я чув Твій заклик до покаяння. Дай мені силу розпочати сьогодні, але дай також і витривалість у змінах протягом цілого мого життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар