09.12.2009

09 грудня, середа – Лк 18,15-17; 26-30
Преп. Аліпія, стовпника
Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли. Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.” . А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?” Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.” Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.” Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства, і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”

… Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся…
Психологи і спеціалісти в галузі виховання дітей погоджуються з думкою, що для дітей є дуже важливим дотик. Це дуже важливо, бо діти таким чином виростають впевненими, що вони є в тих найкращих руках.
Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже.…У цій хвилині думаємо про те, що для Бога кожен з нас є Його дитиною і спадкоємцем неба. І Він, як і кожен люблячий Батько, бажає з нами говорити, зустрічатися з нами… Запрошення на зустріч з Ним отримує кожен з нас. Нікого зі своєї любові не виключає. Завжди має відкриті двері, завжди нас очікує.

Такого великого і люблячого небесного Батька маємо ми, християни!

Немає коментарів: