21.12.2009

21 грудня, понеділок – Лк 20,27-44
Передсв. Непороч. Зачаття Богор.,
Преп. Паталія
Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили й спитали його: “Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму. Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним. Потім другий, і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі. Врешті, померла й жінка. Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бо ж семеро мали її за жінку.” Ісус відповів їм: “Сини цього світу женяться і виходять заміж. Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж; бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони - сини Божі, бувши синами воскресіння. А що мертві воскресають, - це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова. Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.” Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: “Учителю, ти добре сказав.” І не насмілювались вони більше ні про що його питати. І тоді він до них промовив: “Як же це кажуть, що Христос син Давида? Бо ж сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене, поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги. Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?
”



Хоча були садукеї мудрими, але казали, ...ніби нема воскресіння... До Ісуса звернулися із запитанням, бо хотіли щоб попав у пастку!
Але Боже Слово є живе та дієве. Це не є це Слово людини, але самого Бога. Ісус їм спокійно пояснив, що Бог не забуває про жодну людину і після смерті.
Ісус Христос є нашим братом. Він прийшов нам сказати, що Бог підготував кожному з нас місце в постійній радості. Не мусимо «чекати» кінця життя, але можемо переживати вже тут на землі блаженство, бо Боже Царство може бути в нас! Божий мир, Божу любов, милосердя, радість, щастя, можемо переживати частково вже тут, на землі. Як? Якщо виберемо дорогу єднання з Богом, то будемо дітьми воскресіння, надії та радості. Маємо можливість вибору вже сьогодні.


Боже, довіряю Тобі, наповни моє серце вічною правдою.

Немає коментарів: