24 грудня, четвер – Лк 21,28-33
Преп. Даниїла Стовпника
Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке.”
І він сказав їм притчу: “Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева.
Коли вони розпукаються вже, ви, дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо.
Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько.
Істинно кажу вам: Рід цей не пройде, аж поки все не станеться.
Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть.
Ісус говорить притчу про смоковницю. Говорить про смоковницю, але в наших умовах це можуть бути і інші фрукти. Подивіться на яблуні або інші дерева. Навесні повні квітів, потім зелені фрукти і на осінь дозрівають.
Ісус нас кличе, щоб ми випробували свою «християнську» уважність. Боже слово ще ніколи нікого не обдурило. Не обдурить і нас. Не перевіряймо і не намагаймося взнати точний час та місце Господнього приходу, але живімо кожну хвилину свого життя так, неначе це та, - остання! Наповнюймо своє життя добром, вчинками любові, радості. Принесімо Божу любов тим, котрі Його не знають, котрі про Нього вже забули…
Ісус нам своїм воскресінням та смертю відкрив небо. Кусочок неба приніс зі собою і на цей світ. Ми можемо наповнюватися радістю, що колись зможемо бути з Ісусом в небі. Це є причиною правдивої християнської радості. Не дозвольмо її зруйнувати нікому і нічому!
Господи, віддаю Тобі ціле своє життя зі всім чим я є і що маю.
Немає коментарів:
Дописати коментар