20 грудня, неділя – Лк 14,16-24
свят. Авмросія Медіоланського
А Ісус озвавсь до нього: “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох.
Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове.
Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе.
Другий сказав: П'ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.
А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.
Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.
Пане, - озвавсь слуга, - сталось, як ти велів, і місця є ще.
Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.
Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.”
Він йому сказав: “…Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох…”Чи думали ми над тим, як має Ісуса «боліти», коли Його запрошення на гостину приймуть лише деякі? Як Його болять наші відмови, наша байдужість? Як змінилася б ситуація, якщо б Христос запропонував «шведські столи» повні доброї їжі і напоїв. Ми всі побігли б, щоб наповнив наші шлунки! А що наша душа? Не залишаємо її аж занадто довго голодну “Хліба”, який нам приносить тривале та правдиве щастя?
… Тоді всі вони однаково почали відмовлятися…В реальності нічого не змінилося і сьогодні. Не важливо якими є наші відмови. Важливим насправді є те, що ми не вибудували приятельських відносин з Богом. Правдиві приятелі бажають зустрічатися як можна частіше. І кожна зустріч для них є збагаченням. Почнімо будувати свої особисті відносини з Богом. Якщо покладемо на«цеглину» добра цеглини жертви і любові, то поступово виросте велика «будова» нашої дружби з Богом
Немає коментарів:
Дописати коментар