18 березня, середа – Мр 14,12-26
Мч. Конона
А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, – щоб ти їв Пасху?» І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: «Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним, і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху? І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам». Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху.
Якже настав вечір, – приходить з дванадцятьма. І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: «Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зі мною, мене видасть». Вони засмутились і один по одному заходились його питати: «Чи не я?» Він відповів їм: «Один з дванадцятьох, що вмачає зі мною руку в миску. Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!»
І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: «Беріть, це моє тіло». Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. Та й сказав їм: «Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох. Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім». І, проспівавши, вийшли на гору Оливну.
Господи Ісусе, понад наші сили є збагнути і зрозуміти, що нам цими словами говориш. Наш людський розум опирається цим словам: як хтось може дати їсти своє тіло і пити свою кров.
Добре подумаймо, що дехто цього не може, але Бог справді може все. Якщо Він дав нам Себе під видом їжі і напою, повірмо, що для нас це найкраще, що можемо отримати. Якщо б ми достатньо усвідомили велику цінність Євхаристії та свою грішність і негідність, впали б в порох землі з щирим визнанням: «Господи, я негідний, помилуй мене».
Віримо Тобі, Господи Ісусе, тому з покорою будемо стояти і сьогодні до Причастя. Прийманням Твого Тіла і з твоєю поміччю хочемо уподібнитися до Тебе! Чи достатньо усвідомлюю кого приймаю в Євхаристії, чи користаю з того безмежного дару для свого освячення.
Господи, укріплюй мене, щоб я витримав свої постанови, все більше і більше подобатися Тобі, моєму Господу і Богу.
Немає коментарів:
Дописати коментар