22 березня, неділя Хрестопоклонна – Мр 8,34-9,1
3-тя неділя посту, гл.7
40 мчч. замучених у Севастійськім озері
І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? Що бо людина може дати взамін за власну душу? Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами».
І сказав їм: «Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності».
Ким Бог керує, того ніхто не обмане
Найбільша мудрість не полягає в тому, що знаєш багато книг, але, що вмієш читати в книзі життя. Будь тим ким ти є, та куди б ти не пішов, від свого хреста не втечеш. Хрест, якщо ти його вмієш нести, перестає бути терпінням. Біль перенесений з радістю є напрямком до кращого життя.
Для нас людей третього тисячоліття важко зрозуміти спосіб, яким Ісус кличе до служіння Йому. Він не обіцяє вигідної роботи, життя як на перині, перші місця, кар’єру… нічого привабливого. Запевняє, що хрест не мусить бути дерев’яним. Для когось це буде шкільна парта, для когось лікарняне ліжко, для когось плитка на кухні, чи праска, чи повне відро брудної білизни. Хрестом може бути отримана образа, невдячність, неприємний шеф, чоловік алкоголік, завжди бунтівний підліток. Кожен з нас має свій хрест. Зроблений самим Богом точно на нашу мірку. Нам здається, що він важкий? Не біймося! Бог дає нам лише такий , який зможемо нести! Також дає достатньо сил, але нам часто бракує відваги, терпеливості та, перш за все, покори. Маймо відвагу прийняти Євангеліє.
Господи, дай мені сили та відваги крокувати за Тобою.
Немає коментарів:
Дописати коментар