25.03.2009

25 березня, середа – Мр 15,1-21
Прп. ісп. Теофана Сигріянського та св. Григорія Двоєслова

З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками – увесь синедріон. Зв’язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові. Пилат спитав його: «Ти – цар юдейський?» Він же у відповідь мовить йому: «Ти кажеш». А первосвященики багато обвинувачували його І знову спитав його Пилат, кажучи: «Не відказуєш нічого?Дивись, скільки тебе винуватять». Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.
На свято Пасхи відпускав він їм одного в’язня, того, якого вони просили. А був один, що звавсь Варавва, ув’язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство. І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди. Пилат же відповів їм, кажучи: «Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?» Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі. Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву. Пилат знову заговорив і мовив до них: «Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?» А ті знову закричали: «Розіпни його!» Пилат же сказав до них: «Що за зло вчинив він?» А вони ще гірше кричали: «Розіпни його!» Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп’яли.
Вояки повели його в середину двору, тобто у преторію, та й скликали всю чоту. Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього та й почали його вітати: «Радуйся, царю юдейський!» І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому.
Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп’яття.
Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.

…Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест… Якщо б Симон допоміг добровільно, було б це інакше. Але прийняти недобровільну поміч є образливо. Це швидше приносить гіркоту, депресію. Яка причина, щоб радіти може бути у людей відштовхнутих, які живляться лише з доброчинності? Де її мають взяти? В тому, що вони є подібними до Ісуса!

Господи, заспокоюй нас у всіх ситуаціях, коли нас нищить неміч та коли ми не хочемо її визнати. Пригадай нам, що слабких ти любиш найбільше.