02 березня, понеділок – Мт 26,1-13
Початок Великого Посту, Влкмч. Теодора Тирона
Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів: «Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп’яття». Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа, і радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити. Тільки казали:«Не в свято, щоб не було в народі заколоту».
І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого, підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі. Побачивши це учні, нарікали й казали: «Навіщо таке марнотратство? Це можна б було дорого продати й – дати бідним!» Ісус зауважив це й сказав їм: «Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене. Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте. Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій. Істинно кажу вам:Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин».
Нехай цей перший день посту буде для тебе, душе моя, відмовою від гріха, поверненням, а разом – і злукою з Богом, щоб ти могла обминути безодню зла і полюбити лиш ті дороги, що ведуть до вічного спокою.
Відкиньмо темні справи й візьмімо на себе панцир світла, щоб пропливши велике море посту, прибули ми на третій день до воскресіння Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, що спасає душі наші.
Відженімо всякі підступні хитрощі ворога. Не запалюймося розкошами пристрастей, ані не лякаймося вогню спокус, бо Христос-чоловіколюбець належно увінчає нас за терпеливість у боротьбі. Тому, припадаючи перед ним, молимося з надією і кличемо, благаючи миру і великої милости душам нашим.
Вчинімо піст приємним і угодним Господеві. Бо справжній піст – це втеча від гріха, це стриманість у мові й вгамування гніву; і відмежованість від похоті та наклепів, брехні й порушення присяги. Зречення цього всього – правдивий піст, що милий Богові.
Немає коментарів:
Дописати коментар