24 березня, вівторок – Мр 14,66-72
Св. Софронія, патр. Єрусалимського
Коли Петро був унизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: «А й ти був з Ісусом Назарянином». Та він відрікся, кажучи: «Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш». Та й вийшов геть на переддвір’я, – а півень і заспівав! Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: «Цей з їхніх». Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: «Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин». Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете. І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: «Перше ніж півень заспіває двічі, – тричі мене відречешся». Та й заридав гірко.
“Хоч мав би я померти з Тобою, – все одно не відречуся від Тебе!” (Марк 14, 31). Петро був щирим, коли це казав, але не знав самого себе, не знав власної слабкості. Був щедрим, але забув, що потребував щедрості Вчителя. Хотів померти за Ісуса, але саме Ісус мусів померти за нього, щоб його спасти. Роблячи із Симона “скелю”, на якій збудується Церква, Христос залучить апостола до своєї справи спасіння. Петро несвідомо вірив, що може дати щось Учителеві, а сталося так, що саме Вчитель дарував Йому все, пробачивши навіть відречення. Ісус не змінив свій вибір стосовно Петра як основи своєї Церкви. Після покаяння Петро став спроможним підтримувати своїх братів.
Господи, Петро під час об’явлення Отця визнає Тебе Христом, Сином живого Бога. Коли він покладається лише на власний розум і добру волю, стає перешкодою у Твоїй місії. Самовпевненість доводить його до того, що він зрікається Тебе, свого Вчителя, а покірне покаяння утверджує його як скелю, на якій Ти збудуєш Твою Церкву. Твій вибір довірити продовження діла спасіння слабким і вразливим людям показує Твою мудрість і могутність.
Оберігай людей, котрих Ти вибрав, Господи, щоб двері пекла ніколи не перемогли твоїх слуг. Зверни на всіх нас Твій погляд, як тієї ночі Ти поглянув на Петра після співу півня.
Немає коментарів:
Дописати коментар